ЖаткаРозділ 3. Зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «СЛАВУТИЧ»Жатка призначена для скошування і подачі в молотильний пристрій стебел зернових колосових культур. Жатка (рис. 3.2) складається з проставки 2 і похилої камери 3. З проставкою жатка з'єднана шарнірно. Проставка з'єднана з похилою камерою жорстко за допомогою болтів-стяжок, що дозволяє швидко замінити жатку (з приставкою) на платформу-підбирач та інші пристосування. Похила камера пов'язана з Молотильним обладнанням шарнірно і спирається за допомогою двох гідроциліндрів на балку моста ведучих коліс. Гідроциліндри дозволяють піднімати і опускати жатку при транспортуванні, роботі, ремонті й обслуговуванні. Рис. 3.2. Загальний вигляд жатки: Рис. 3.3. Жатка: Жатка (рис. 3.3) складається з корпусу 4, мотовила З, різального апарата 12, шнека 7, зрівноважувального механізму (на рис. бачимо пружинну розтяжку 8), механізмів приводу мотовила і різального апарата. На корпусі змонтовані основні складові частини жатки. У нижній частині корпусу шарнірно встановлені два копіюючі башмаки 11, які можуть бути встановлені в одне з чотирьох положень. Це забезпечує певну висоту зрізування стебел. Крім того, башмаки можуть бути використані в якості опор при обслуговуванні, зберіганні або ремонті жатки. На задній стінці корпусу праворуч передбачена гвинтова опора 9, що використовується для встановлення жатки на площадці під час ремонту, монтажу і зберігання. Корпус з'єднаний з проставкою в трьох точках: за допомогою центрального шарніра 12 (рис. 3.4) і двох підвісок З і 5 зрівноважувального механізму. Коли жатка працює без копіювання, то висота зрізування стебел встановлюється шляхом підняття її гідроциліндрами на 300...800 мм від рівня поля, причому важелі 10 попередньо фіксують фіксаторами 11. При копіюванні рельєфу поля висота зрізування встановлюється ступінчасто в діапазоні від 50 до 200 мм (залежно від встановлення башмаків), причому важелі 10 не фіксуються. Рис. 3.4. Жатка з проставкою (вигляд ззаду): Залежно від умов збирання і виду культури на боковини корпусу жатки встановлюють носки (рис. 3.3) або носки з прутковими подільниками 2, які утворюють разом з боковинами жатки подільники. Мотовило призначене для підйому стебел, підпирання стебел, що зрізаються, різальному апарату і подачі зрізаних стебел на шнек жатки. Мотовило складається з центральної труби 1 (рис. 3.5) з чотирма фланцями 5 і двох цапф 13. До двох середніх фланців прикріплені диски 2 з променями 3. На кінцях променів шарнірно встановлені труби 6 граблин 3 пружинними граблинами 9 і лопатями 16. До крайніх фланців прикріплені суцільноштамповані диски 4. ![]() ![]() У процесі роботи мотовила граблини можуть займати різне положення від +15° (нахил вперед) до -30° (нахил назад), що забезпечується завдяки особливій конфігурації копіра, з яким взаємодіє палець 14 ексцентрикового механізму 10. Кожний з двох ексцентрикових механізмів складається з диска з роликами і штампозвар-ного диска. Ексцентрикові механізми забезпечують заданий нахил граблин при обертанні мотовила. Нахил граблин змінюється автоматично при переміщенні мотовила в горизонтальному (при виносі) і вертикальному напрямах. При висуванні мотовила вперед пальці граблин нахиляються назад. Рис. 3.5. Мотовило: Мотовило змонтовано на двох незалежних підтримках, розта-шованих на лівому і правому боках жатки, і обертається на двох підшипниках ковзання 11. На лівій цапфі мотовила встановлена зірочка із запобіжною муфтою (запобіжний пристрій) 15, розрахо-ваний на передачу крутного моменту 60 кГс • м. На правій цапфі мотовила встановлений шунтуючий диск 12, а на підтримці — кронштейн кріплення датчика частоти обертання. Мотовило піднімається і опускається синхронно діючими гідроциліндрами 5 (рис. 3.3) і висувається двома гідроциліндрами 6. Привод мотовила здійснюється від зірочки 6 (рис. 3.6) веденого шківа 7 варіатора двоконтурним ланцюговим приводом, який складається з регульованої штанги 1, блока зірочок 3, важеля 4 з натяжним механізмом зірочки із запобіжною муфтою 11 і двох ланцюгів 2 і 5. Регульована штанга встановлюється на цапфі центральної труби мотовила підшипниковим вузлом, важіль 4 — на валу веденого шківа варіатора, натяг ланцюгів регулюють обертанням штанги 1 і переміщенням механізму натягу вздовж важеля. ![]() Рис. 3.6. Привод мотовила: ![]() Рис. 3.7. Варіатор мотовила: Варіатор мотовила (рис. 3.7) складається із ведучого і веденого шківів, з'єднаних клиновим пасом 7. Ведучий шків включає гідроциліндр 1, рухомий 6 і нерухомий 5 диски, поворотну плиту 23, вал 19, який за допомогою підшипників встановле-ний в корпусі, і штуцер 2. Рухомий диск зв'язаний з плунжером гідроциліндра хрестовиною 3. Корпус шарнірно закріплений на поворотній плиті за допомогою осі. За рахунок цього він може повертатися, змінюючи міжцентрову віддаль між шківами, що необхідно для регулювання зусилля натягу паса. Ведучий шків отримує рух через ланцюгову передачу від контрприводного вала жатки через зірочку 20. Ведений шків складається з нерухомо закріпленої вісі 9, на якій за допомогою підшипників обертається маточина 14 рухомого 8 і нерухомого 15 дисків, пружини 13 і зірочки 10, що передає рух двоконтурному лан-цюгу привода мотовила. Нерухомий диск змонтовано на фланці маточини 14, а рухомий диск переміщується в осьовому напрямі за рахунок пружини 13. Для запобігання провертання рухомого диска відносно нерухомого встановлені пальці. Варіатор працює так. При подачі масла під тиском у гідроциліндр 1 рухомий диск 6 наближається до нерухомого диска 5 і витискає клиновий пас 7 на більший діаметр. У цей час рухомий диск 8 веденого шківа відходить від нерухомого диска 15 під дією паса. При цьому пас займає менший діаметр веденого шківа і збільшує частоту обертання мотовила. При зменшенні тиску масла в гідроциліндрі пружина 13 веденого шківа витискує пас, переміщуючи рухомий диск 8 до нерухомого диска 15. Рухомий диск 6 веденого шківа віддаляється від нерухомого диска 5. Пас займає на шківі найменший діаметр, зменшуючи частоту обертання мотовила. Різальний апарат складається з ножа 5 (рис. 3.8) і пальцевого бруса 7. Виготовляють різальний апарат двох конструкцій: з пальцями закритого типу (рис. 3.8, а) і з пальцями відкритого типу (рис. 3.8, б). При збиранні колосових, в основному, використовують різальний апарат закритого типу (рис. 3.8, а). Різальний апарат зібраний на кутнику 12 і складається із стальних пальців 2 закритого типу, рухомого ножа 5 з різальними сегментами 3, притискачів 4 і 6, пластин тертя — протирізальних пластин 15. Ніж отримує зворотно-поступальний рух під дією привода різального апарата. Головка ножа розташована в пазах напрямної, закріпленої на пальцевому брусі 7 і додатково на кронштейні лівої боковини корпусу жатки. Регулювальні прокладки 10, 14 призначені для регулювання притискачів. У правильно відрегульованому різальному апараті ніж переміщується від зусилля руки. Для нормального зрізування стебел між сегментом і протиріза-льною пластиною повинен бути відрегульований зазор. Рис. 3.8. Різальний апарат: Привод різального апарата складається із клинопасової передачі і механізму шайби, що коливається. До складу клинопасової передачі входять пас 5 (рис. 3.9) і натяжний шків 2. Обертовий рух від шківа З контрприводного вала жатки передається на шків-маховик 8 механізму шайби, що коливається. Рис. 3.9. Привод різального апарата: Механізм шайби, що коливається, призначений для перетворення обертального руху в коливальний і складається з корпусу,? (рис. 3.10) шківа-маховика 1, ведучого колінчастого вала 2, шайби 11, що коливається, вихідного вала 5 і важеля 4, що має знімну головку. Рис. 3.10. Механізм шайби, що коливається: Ведучий вал 2 кінематично зв'язаний з вихідним валом 5 за допомогою підшипників 8, шайби, що коливається, і цапф 9. При обертанні вала 2 шайба, що коливається 11 (водило), здійснює коливальний рух, використовуючи вилки з вихідним валом 5. Вушка 10 вилки надіті через підшипники на цапфі 9. Шайба, що коливається, і вилка знаходяться в одній площині. Вилка через цапфи повторює коливання шайби. Коливання вилки передаються вихідному валу 5, вісь якого співпадає з віссю, відносно якої коливається шайба. Коливання вала 5 передаються важелю 4 і головці важеля, зв'язаного за допомогою щічок з головкою ножа (рис. 3.8). Шнек жатки призначений для транспортування зрізаної хлібної маси до центра жатки і подачі її в проставку. Шнек складається з циліндричного корпусу 3 (рис. 3.11), по краях поверхні якого приварені спіральні стрічки лівого 2 і правого 10 напрямків, що виконують роль транспортера зрізаної маси до центра жатки. У центрі циліндричного корпусу (проти вікна жатки) знаходиться чотирирядний ексцентриковий пальцевий механізм, який подає зрізану рослинну масу від центра жатки через вікно до бітера проставки. На лівому кінці шнека, на диску 13 корпусу встановлена цапфа 1, на якій розташовується приводна зірочка із запобіжною муфтою. На правому кінці шнека знаходиться піввісь 11. Пальчиковий механізм включає трубу 7, закріплену на підвісках 6. На трубу надіті втулки 9 з пальцями 8, кінці яких виходять назовні через пластмасові вічка 12. Кінець піввісі виведений на-зовні і закріплений у втулці важелем, який використовується для виходу пальців із циліндричного корпусу шнека. Рис. 3.11. Шнек: Труба пальцевого механізму під час роботи (обертання) шнека за¬лишається нерухомою. Для всіх пальців пальцевого механізму труба 7 є віссю їх обертання. Вільні кінці пальців, які виведені назовні через вічки 12, змінюють при обертанні величину виступаючої частини. Шнек приводиться в рух через ланцюгову передачу від контр-приводного вала жатки. Зрівноважувальний механізм жатки скла¬дається із двох важільно-пружинних систем, розташованих позаду на вертикальному щиті жатки, по обидва її боки. Основу кожної си¬стеми становить пружинний блок 2 (рис. 3.4), або 7, підвіска З, або 5, важіль 10 і фіксатор 11. Підвіска 5 правої пружинної системи є регульованою. Це не¬обхідно для вирівнювання корпусу жатки при монтажі з похилою камерою. Зрівноважуючий механізм жатки забезпечує при роботі поздовжнє і поперечне копіювання рельєфу поля. Рис. 3.12. Проставка: Корпус проставки приєднаний до корпусу жатки центральним шарніром і двома підвісками, що входять до складу зрівноважувального механізму. На бокових стінках корпусу знаходяться підшипники вузла бітера, втулка пальцевого механізму, цапфа з пружинами. Бі¬тер складається із остова 11, вала 9 з підшипником 8 і зірочкою 10. Пальцевий механізм 6 має конструкцію, аналогічну пальцевому механізму шнека жатки. Для регулювання зазору між пальцями і днищем проставки передбачено важіль З, який зміщує місце розта¬шування ексцентрика. Зазор між пальцями бітера і днищем регу¬люється в межах 28...35 мм. Привод бітера здійснюється від контрприводного вала похилої камери. Для запобігання просипання зерна крізь щілини між жат¬кою і проставкою встановлені два бокових щити і нижній перехід¬ний щиток 10 (рис. 3.3). Бокові щитки розташовані по обидва боки проставки і під дією пружинних важелів прилягають одночасно до боковий проставки і до обшивки корпусу жатки. Щитки мають робоче і неробоче положення. Нижній перехідний ущільнюючий щиток закріплений шар¬нірно на жатці і спирається на днище проставки ущільнювальними прогумовими пасами. Щиток під дією пружини постійно притис¬кується до проставки через ущільнюючі елементи. При від'єднанні похилої камери проставка завжди залишається з жаткою. Похила камера призначена для подачі зрізаної хлібної маси від проставки до молотильного агрегату. Вона складається з корпусу 8, верхнього ведучого вала 6, планчас-того транспортера (планка 1 і ланцюг 2), контрприводного вала 4, ме¬ханізму реверсу (з правого боку камери). Корпус має опору 9 захвату і стяжні гвинти (на рисунку не показані) для монтажу похилої каме¬ри з проставкою. праворуч має привідний шків 7 із запобіжною фрикційною муфтою, злі-ва — зірочку привода ро-бочих органів жатки. На валу, всередині корпусу, закріплені приводні зі-рочки транспортера. Для захисту вала від намотування стебел використовуються кожухи з пластмасовими кільцями. Рис. 3.13. Похила камера: У напрямках, що у поєднанні з напрямними 5 (підтримують ланцюги транспортера) створюють сприятливі умови для рівномірної подачі зернової маси в молотарку. Нижній вал визначає положення лан¬цюгів ланцюгово-планчастого транспортера та їх натяг. Ланцюгово-планчастий транспортер є зв'язуючою ланкою між верхнім і нижнім валами. Швидкість руху транспортера становить 3 м/с. Між планками (гребінками) транспортера і днищем похилої ка¬мери (під нижнім валом) повинен бути зазор А, що регулюється в межах 5... 10 мм. Контрприводний вал розташований між верхнім ведучим і нижнім веденим валами. На лівому кінці приводного вала закріплений блок зірочок для привода контрприводного вала проставки, а на правому — зірочка привода бітера проставки і механізм реверсу, що призначений для обертання в зворотному напрямі робочих органів у випадку заби¬вання їх хлібною масою. Привод робочих органів жатки здійснюється від відбійного біте¬ра через клинопасову передачу, що зв'язує його з верхнім валом по¬хилої камери. Схема передач жатки показана на рис. 3.14. Від верхнього вала 7 похилої камери за допомогою ланцюгової передачі 6 крутний момент передається на зірочку контрприводно¬го вала 5. Від контрприводного вала крутний момент передається ланцюговою передачею 8 на вал 9 бітера проставки (з правого боку жатки) і ланцюговою передачею 10 на контрприводний вал 11 про¬ставки. Контрприводний вал проставки зв'язаний з контрпривод-ним валом 13 жатки за допомогою карданного вала 12. З контрпри¬водного вала жатки крутний момент передається одночасно за допомогою ланцюгової передачі 15 на цапфу 16 шнека жатки, а за допомогою ланцюгової передачі 14 — на ведучий вал 4 варіатора мотовила і через пасову передачу 17 — на вал 18 привода механізму шайби, що коливається, різального апарата. Рис. 3.14. Схема передач жатки: Ведучий вал 4 варіатора мотовила зв'язаний з веденим валом 2 варіатора клинопасової передачі 3. Від веденого вала варіатора крутний момент передається через вал 21 контрпривода мотовила на вал 19 мотовила. Содержание раздела 3:
- Загальна будова і конструктивно-компонувальна схема |
Содержание: Розділ 1. Агротехнічні основи збирання зернових культур Розділ 3. Зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «СЛАВУТИЧ» Розділ 4. Особливості конструкції, робочого процесу і налагодження комбайнів «ЛАН» Розділ 5. Зернозбиральні комбайни «ДОН-1500» Розділ 6. Зернозбиральний комбайн СК-5М «Нива» Розділ 7. Зернозбиральний комбайн «Енисей-1200» Розділ 8. Особливості будови та експлуатації комбайнів зарубіжних фірм Розділ 9. Особливості експлуатації і технічного обслуговування зернозбиральних машин Розділ 10. Основні правила безпечної роботи на зернозбиральних машинах |