КОМБАЙНИ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНІ

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА РЕМОНТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ

Головчук А.Ф.
Марченко В.І.
Орлов В.Ф.

На нашому сайті висвітлено основи будови, роботи, експлуатації та ремонту зернозбиральних машин. Розглянуто конструкцію, роботу, основні експлуатаційні регулювання та технічне обслуговування механізмів і систем зернозбиральних комбайнів.

Широке впровадження в аграрний комплекс країни інтенсивних технологій, які створюють найкращі умови для вирощування сільськогосподарських культур, — важливий резерв приросту їх валових зборів.

Збирання є завершальною операцією в технології вирощування сільськогосподарських культур. Період збирання зернових колосових і зернобобових культур обмежений агрономічними строками в 6-7 днів від початку повної стиглості зерна. Ще більш жорсткі вимоги до збирання рапсу та інших культур, які легко осипаються. У структурі загальних витрат на виробництво сільськогосподарських культур збирання займає 31-50% витрат енергії і 45-60% трудових витрат.

Строки збирання зернових культур визначаються біологічними особливостями культури, погодними умовами і характером ґрунтів. Збирання необхідно проводити своєчасно, в стислі агрономічні строки, бо затримка із збиранням зернових культур призводить до значних втрат урожаю.

Зернозбиральна техніка допомагає вчасно і швидко зібрати врожай. Прототип сучасного збирального комбайна був створений в XIX сторіччі на кінній тязі. З появою тракторів відбувся подальший розвиток комбайнів.

Колись скошені стебла зернових культур в'язали в снопи і укладали в скирти, де зерно дозрівало і досушувалось. Через деякий час його обмолочували молотаркою. Збирання, таким чином, було роздільним, двофазним.

З появою комбайна збирання колосових культур стало простішим. За один прохід комбайн повністю виконує всі збиральні операції: зрізання стебел, обмолот, очищення зерна і збір пожнивних решток. Цей спосіб збирання назвали прямим. Нині при збиранні зернових культур широко використовують обидва способи.

Наприкінці XX століття з розвитком зернозбиральної техніки значно підвищилася продуктивність, зросла технічна і технологічна ефективність всього комплексу зернозбиральних машин: жаток, комбайнів, засобів первинної переробки і зберігання зерна, а також збирання та складання незернової частини врожаю.

У передових країнах світу розвиток зернозбиральних машин досягнув найвищих показників пропускної здатності, якості обмолоту, відповідного зменшення метало- та енергоємності. Провідні комбайнобудівні фірми світу запропонували ринку новітні моделі потужних і продуктивних комбайнів нового (четвертого) покоління.

Ефективною особливістю цих машин є збільшення тривалості та інтенсивності дії молотильних робочих органів під час переміщення стебел з колосками. Це досягається за рахунок встановлення додаткових молотильно-сепараторних барабанів, збільшення площі соломотрясів, удосконалення системи очищення зерна. Сучасні комбайни більш комфортні, у них підвищена енергонасиченість технологічного процесу. Для зменшення втрат зерна широко застосовуються електронні системи контролю та автоматичного регулювання технологічного процесу. Так, система «Автоконтур» забезпечує копіювання рельєфу поля жаткою в поперечному і поздовжньому напрямках руху комбайна, а також різні варіанти системи вирівнювання молотарки при роботі на схилах тощо. У сучасних комбайнів суттєво збільшена площа очисних робочих органів, місткість зернового бункера і продуктивність вивантажувального пристрою.

На сьогодні в країні склалася така ситуація, що комбайновий парк необхідно оновити новими надійними і високопродуктивними машинами: комбайнами вітчизняного виробництва «Лан» і «Славутич», а також машинами зарубіжних фірм. Останні характеризуються надійністю, якісною роботою при мінімальному рівні витрат, зниженням питомих затрат праці й палива.

Мета підручника — допомогти учням аграрних професійно-технічних училищ, ліцеїв, студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, а також механізаторам, фермерам, комбайнерам вивчити будову і технологічні процеси при збиранні колосових культур, навчитися проводити технічне налагодження машин і механізмів залежно від умов збирання.